Чьи деньги убили Георгия Гонгадзе

23.04.2011 р.

Никогда не думал, что насмелюсь писать о заказчиках убийства Георгия Гонгадзе, которого я даже не знал. Никогда не думал, что заказ на его убийство будет следствием дела моего лучшего друга- изобретателя Саши Екимовских. Никогда не думал, что в деле организации убийства, буду подозревать причастность Сергея Тигипко, которым я восхищался больше 30 лет, за которого голосовал на этих президентских выборах и за плохое слово о котором ещё год назад набил бы любому морду.

http://politiko.ua/blogpost60075

Владимир Сиротенко (Вербицкий)

Правнук автора «Ще не вмерла Україна»

http://www.100p.com.ua/statti_4/kto_ze_zakazal_gongadze.html

Ссылка на сайт Екимовских http://yekimovskikh.com/

Это сообщение просит Вас сделать одно небольшое:  помнить о шести миллионах
(6000000) еврейских жизней, которые были потеряны во время Холокоста.

6 миллионов евреев, которые живы сегодня, кто помнит тех, кто погиб.

Спасибо.

Мы все должны помнить!

Самые жестокие нововведения пенсионной реформы, предлагаемые украинскими КРОВОСИСЯМИ.

1.Шаг повышения пенсионного возраста уменьшится до 6 месяцев. Повысить пенсионный возраст для женщин с 55 до 60 лет планируют, ежегодно увеличивая на 6 месяцев раз в полгода, а не в  год. Несмотря на то, что в Пояснительной записке сказано, что рост происходит на 6 месяцев за год, в самом тексте законопроекта (пункт 18 и пункт 7 раздела 2, новая редакция статьи 26 закона «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании») заложен не годовой, как обещали, а полугодовой темп роста. Этот значит, что пенсионный возраст повысят в 2 раза быстрее - за 5 лет.

2. Надбавка к пенсии для женщин после достижения 60 лет снимается. Женщинам, которые родились в период с 1 февраля 1956 года по 31 июля 1960 года, после выхода на пенсию устанавливается повышение размера начисленной пенсии в размере 2,5% за каждые шесть месяцев более позднего выхода на пенсию, начиная с 55 лет до достижения ими 60-летнего возраста. После достижения 60 лет эта надбавка снимается.

3. Возрастная шкала для назначений пенсии по инвалидности изменилась. Если сейчас пенсию по инвалидности назначают при наличии минимального стажа от 2 до 5 лет (в зависимости от возраста), то теперь предлагается новая возрастная шкала – от 5 до 15 лет. То есть, инвалид в возрасте 55 лет и старше должен иметь не менее 15 лет страхового стажа, инвалид 53-54 лет – не менее 14 лет стажа, и так далее.

4. Продолжительность страхового стажа увеличат сразу на 10 лет. Авторы проекта предлагают с 1 января 2011 года установить 15-летний минимальный страховой стаж для назначения пенсии по возрасту, а нормативную продолжительность страхового стажа для назначения минимальной пенсии увеличить с 20 до 30 лет для женщин и с 25 до 35 лет для мужчин. Это значит, что люди предпенсионного возраста, ранее имевшие достаточный страховой стаж, теперь приговариваются к 10 годам дополнительных работ.

5. Новый порядок учета зарплаты для начисления пенсии. В настоящее время для расчета пенсии учитывается зарплата за любые 60 календарных месяцев страхового стажа подряд до 1 июля 2000 года, и за весь период страхового стажа, начиная с 1 июля 2000. Новый документ предлагает учитывать зарплату за весь период страхового стажа, начиная с 1 июля 2000. Для значительной части людей среднего и предпенсионного возраста это нововведение будет означать резкое сокращение размера начисленной пенсии, поскольку их лучшие в плане карьеры и заработка годы могут не учитываться.

6. Работающим пенсионерам не будут пересчитывать пенсию. Для них перерасчеты пенсии при увеличении прожиточного минимума не будут производиться, и только после увольнения с работы пенсия будет пересчитана с учетом прожиточного минимума. 

Первый раз родственники и коллеги погибших журналистов собрались, чтобы почтить память отдавших свои жизни за свободу слова 11 декабря 1991 г. Это случилось после того, как в сентябре 1991 г. в Югославии погибли корреспондент российского телевидения Виктор Ногин и оператор Геннадий Куренной. В ходе расследования выяснилось, что машина журналистов была обстреляна сербскими боевиками.

Последние несколько лет в России день памяти журналистов отмечается 15 декабря. Этот день был учрежден для того, чтобы напомнить, какой вклад в развитие общества вносят журналисты, профессия которых была и остается одной из самых опасных как в мирное, так и в военное время.

В начале января 2010 г. Международный институт информационной безопасности (International News Safety Institute, INSI) опубликовал пресс-релиз о потерях мировых СМИ за прошедший 2009 г. Согласно документу, в 2009 г. при выполнении их профессиональных обязанностей в 35 различных странах погибли 132 работника СМИ.

В России в 2009 г. были убиты девять сотрудников СМИ. http://rian.ru/incidents/20090811/180513314.html

По данным Союза журналистов России, в РФ ежегодно погибают от 10 до 20 журналистов. Целый ряд убийств представителей СМИ не раскрыты. Многие из погибших журналистов работали в "горячих точках", однако большая часть журналистов гибнет не в районах боевых действий, а в собственных странах, в условиях мира.

Навсегда в памяти останутся имена журналистов Владислава Листьева, Дмитрия Холодова, Ларисы Юдиной, Анны Политковской, Натальи Эстемировой, Анастасии Бабуровой и многих других, погибших от рук преступников. До сих пор до конца не выяснены причины гибели журналиста и издателя Артема Боровика.

В память о российских журналистах, отдавших свою жизнь во имя свободы слова, редакциями различных СМИ были учреждены премии. В 2001 г. была учреждена премия имени Артема Боровика за лучшее журналистское расследование. Учредитель премии - Благотворительный фонд имени Артема Боровика. Газета "Красная звезда" ежегодно присуждает  внутриредакционную премию имени военного журналиста полковника Владимира Житаренко, погибшего во время первой чеченской кампании.

В заоблачье унес поэта месяц декабрь - на восьмидесятом году жизни скончался Леонид Завальнюк, который написал знаменитую песню "Три белых коня - декабрь, январь и февраль". В СССР она стала хитом сразу после того, как вечером 31 декабря 1982 прозвучало в телепремьере новогодней музыкально-комедийной киноленты  «Чародеи». Полюбила ее и Черкасщина - вот только никто тогда не знал, что написал ее уроженец Умани, который закончил здесь ремесленное училище и только потом пошел в армию и уже навсегда остался в России ...

Чего мне не хватает?
Малости. Конфет.
Блеснет удача и обманет дико.
Вот ждал письма. Пришел пустой конверт.
Услышал зов с небес. А это пьяный диктор...
И кто-то все твердит:
- Живи и будь скромней! -
А я пословицу и ту, бывало, не нарушу.
На переправах не менял коней,
В колодцы не плевал,
Не тряс чужую грушу.
Где же награда, где дары?
И я кричу:
- Не проноси Ты мимо легкую удачу.
Не пляшет кровь без детских праздников.
Конфет, конфет хочу!
Пускай хоть леденцов. Но даровых. -
И плачу.

Поэт-песенник Леонид Завальнюк, выпустил более сорока стихотворных сборников и написавший более тридцати известных песен.

Он известен, прежде всего, как автор замечательных текстов к песням в исполнении звезд советской эстрады. Их пели Иосиф Кобзон "Не покидает нас весна", "Баллада о времени"; София Ротару "Не забывай", "Ожидание", "Осенняя мелодия"; Алла Пугачева "Почему"; Валерий Леонтьев "Сожалею"; Валентина Толкунова "Над рекою туман" и другие. Завальнюк - автор также детских поэтических и прозаических произведений, среди которых, "Планета Зет" и "Сказки лесной поляны". По повести литератора "Дневник Родьки Муромцева – трудного человека" был снят фильм "Человек, которого я люблю" с Георгием Жжёновым в главной роли. Его стихи стали основой для песен композиторов Павла Аедоницкого, Юрия Саульского, Людмилы Лядовой, Александра Зацепина, Евгения Птичкина, Давида Тухманова и других. Поэт серьезно увлекался живописью.

Сьогодні, в День пам'яті жертв Голодомору, українці в Україні та закордонну збираються для того, щоб спільно вшанувати пам’ять та помолитися за мільйони українців, які 77 років тому були жорстоко знищені сталінським тоталітарним режимом.
27 листопада 2010 р. виповнюється 77-ма річниця Голодомору 1932-33 років, який став жорстоким інструментом тоталітарного сталінського режиму для знищення мільйонів ні в чому не винних українців.
Голодомор-геноцид 1932-33 років в Україні, що стався у часи української бездержавності, був свідомим терористичним актом радянської політичної системи проти українського народу як нації, щоб підірвати її соціальні основи, духовну культуру, самобутність та цим самим убезпечити себе від непокори українців і загрози визвольної боротьби української нації за свою незалежність.
В цей день разом з жителями України перед безневинно загиблими жертвами геноциду скорботно схиляють голову і українці всього світу, які є невід’ємною частиною великого українського народу. Представляючи інтереси більше ніж 20-мільйонної української діаспори, Світовий Конґрес Українців від часу свого заснування веде безперервну діяльність, спрямовану на збереження національної пам’яті нашого народу та поширення в світі правдивої інформації про Голодомор. Сьогодні наші складові організації, які представлені у 32-ох країнах світу, всіляко сприяють визнанню Голодомору геноцидом у державах свого проживання, ведуть працю щодо включення теми Голодомору до освітніх програм, проводять просвітницьку діяльність серед українського та місцевого населення та присвячують цій тематиці різні заходи. Два роки тому, у 75-ту річницю Голодомору, Світовий Конґрес Українців став ініціатором та разом з Секретаріатом Президента України та Українським інститутом національної пам’яті провів Міжнародну акцію "Незгасима свічка”, яка від квітня до листопада 2008 р. пройшла у 33-ох країнах світу, в тому числі й у всіх 25-ти областях України. Ця акція стала важливим чинником у поширенні інформації про трагічну сторінку українського народу та у визнанні Голодомору геноцидом українського народу на світовому рівні. На сьогодні 14 держав світу визнали Голодомор геноцидом українського народу, а саме: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Сполучені Штати Америки та Угорщина.
19 червня цього року в Києві Світовий Конґрес Українців разом з патріотичними силами України започаткував Міжнародну акцію "Свічка моління”, що сьогодні завершується урочистими меморіальними заходами у всьому світі. Метою цієї акції є вшанувати пам’ять невиних жертв та, беручи до уваги спроби нинішньої влади в Україні повернути історію до її радянського тлумачення, - привернути увагу світової громадськості до справжніх причин Голодомору.

Президенту України
Віктору Януковичу

Шановний пане Президентe!

На засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи 27 квітня 2010 р. Ви заявили, що визнавати Голодомор 1932-33 рр. як факт геноциду щодо того чи іншого народу є неправильно і несправедливо, цим самим порушивши Закон України "Про Голодомор 1932-33 років в Україні".

Глибоко вболіваючи за відновлення історичної правди про Україну та всіляко поширюючи її в країні мого проживання, я закликаю Вас публічно визнати Голодомор геноцидом українського народу та забезпечити дотримання Закону "Про Голодомор 1932-33 років в Україні", який стверджує факт геноциду.

З повагою,

Міжнародний координаційний комітет Світовoго Конґресy Українців у справі Голодомору

Поставити підпис

Президент України Віктор Янукович викреслив із Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка пункт, згідно з яким «Національна премія встановлюється для нагородження громадян за найвидатніші твори… у тому числі твори, які висвітлюють тему Голодомору 1932 — 1933 років в Україні». Про це повідомив Радіо Свобода прес-центр Центру досліджень визвольного руху.

Відповідний указ № 932/2010 «Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка» від 04.10.2010 розміщено на сайті Президента

Раніше у грудні 2007 року Президент Віктор Ющенко розширив тематику для розгляду творів, висунутих на нагороду імені Тараса Шевченка, додавши до положення про Національну премію такий текст: «у тому числі твори, які висвітлюють тему Голодомору 1932-1933 років в Україні».

Очевидно, це виявилося серйозною проблемою для Віктора Януковича, який для скасування цього пункту навмисне видав свій указ, зазначають у Центрі досліджень визвольного руху.

Національна премія встановлюється для нагородження громадян за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства. Нагородження Національною премією провадиться Указом Президента України.

День пам’яті жертв Голодомору – без влади

27 листопада українці відзначатимуть День пам’яті жертв Голодомору 1932-33 років.

«Українці не лише зберегли пам’ять про мільйони невинних жертв, не дали приховати злочини їхніх катів, але й застерегли світ перед можливістю повторення цього жаху, – зазначають у Центрі досліджень визвольного руху. – Сьогодні ми маємо захистити ці здобутки, не допустити реабілітації сталінізму та його злочинів. Українці в Україні та 32 країнах світу об’єднують зусилля на захист правди про наше минуле. Ми віримо: остаточне і безповоротне засудження злочинів тоталітарного режиму в Україні, і найбільшого з них — геноциду 1932—1933 років, — запорука нашого незалежного демократичного майбутнього».

Відтак громадян України закликають долучитися до акції «Голодомор-геноцид ’32-33. Пам’ятаємо!», яка пройде 27 листопада. Того дня відбудуться поминальні панахиди на центральних майданах міст та сіл України, презентації нових досліджень Голодомору, а також акція-дія «Запали свічку пам’яті».

Услід за Україною низка країн світу визнала Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Натомість Президент України Віктор Янукович заперечує, що масове вбивство українців голодом у тридцятих роках було геноцидом.

http://www.radiosvoboda.org/content...le/2220654.html

Этот разговор состоялся год назад, но своей актуальности не потерял и сейчас...

Капитан Александр Лесков: Подлодку «Курск» расстреляли ракетами «земля-земля»

Известный питерский подводник выдвинул сенсационную версию гибели атомной субмарины

Девять лет назад - 12 августа 2000 года - в Баренцевом море погибла подводная атомная лодка «Курск». Новейшая и абсолютно, по отзывам специалистов, надежная. Погибли 118 человек. Трагедия субмарины стала темой многих книг, театральных постановок, фильмов и… легенд. По официально версии, случился форс-мажор, главную роль сыграла непреодолимая сила и, следовательно, никто не виноват.

Это была первая крупная авария после того, как страну возглавил Владимир Путин. Вот как тележурналист Сергей Доренко описывал реакцию главы государства после трагедии:

как же нужно ненавидеть свой народ, чтобы такое сказать!!!

15.06.2010 17:39 _ Олег Тягнибок

Пам'яті побратима

15 червня 2010 року о 12-10 на 75-му році життя перестало битися серце видатного українського кінорежисера, нашого вірного побратима, одного з ідеологів та натхненників Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Юрія Іллєнка.

Україна втратила свого відданого сина – палкого, щирого, талановитого, який до останку віддавав їй усю свою полум'яну любов і увесь свій самобутній талант. Україна – в кінополотнах Юрія Іллєнка, які свого часу були заборонені радянською системою, проте з роками ставали віддзеркаленням свого часу. Україна – і у його тривожних, сповнених тонкого відчуття життя, спогадах про минуле, і у його численних сучасних публіцистичних роботах.

Будучи уже тяжкохворим, Юрій Герасимович знаходив час, аби зустрітися з побратимами, чи взятися за перо – викласти своє бачення проблем сьогодення і майбутнього України. Він до останнього продовжував боротися за українську Україну.

Нам дуже бракуватиме його теплої посмішки, його авторитетного слова, досвіду та невичерпної життєвої мудрості, якими Юрій Герасимович завше так щедро й по-батьківськи ділився з усіма.

Сумуємо з приводу важкої втрати. Висловлюємо щире співчуття рідним Юрія Герасимовича, дружині Людмилі та синам Андрію і Пилипу.

Юрій Герасимович житиме у наших спогадах і наших серцях. Нехай же земля стане йому пухом.

Юрій Іллєнко народився 1936 року у напіввимерлому від Голоду-33 містечку Черкаси. Тікаючи від війни, в 41-му, опинився з мамою і двома братами в самому серці Сибіру, селі Філіповці на Обі. Молодший брат помер там від виснаження. Повернення на Україну в 44-му було недовгим. В 46-му батько, демобілізований з фронту інженер-будівельник, завербувався на найшкідливіше виробництво скловати, але в Москву, щоб дати дітям пристойну освіту. Сім'я жила в бараці на території заводу, через що мама захворіла на туберкульоз.

Закінчив школу на робочій околиці Москви і вступив до престижного інституту кінематографії на операторський факультет. У 1960-му зняв дипломну роботу, перший в історії інституту повнометражний фільм "Прощавайте, голуби", і отримав за нього найвищі нагороди на світових кінофестивалях в Празі і Локарно за найкращу операторську роботу. В 1963 отримав запрошення зі студії Довженка зняти режисерові Параджанову фільм "Тіні забутих предків".

Дебют в режисурі – "Криниця для спраглих" за сценарієм Івана Драча, про винищення українського села, було заборонено постановою ЦК компартії України на 22 роки. Наступний фільм "Вечір напередодні Івана Купала" – алегорична історія України, було знято з екрану рішенням Міністра культури СРСР Романова і покладено на полицю на 18 років. Фільм реабілітовано в 1988 році.

У 1971 році на 24-му з'їзді компартії України заборонено наступний, третій фільм Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою" як "найбільш шкідливий фільм, що колись було зроблено в Україні, особливо шкідливий для молоді".

Була дворічна еміграція в Югославію, де Юрій Іллєнко знімає фільм "Жівіо заінат", що перекладається як "Живу наперекір всьому". Фільм отримав "Срібну арену" на фестивалі в Пулі і приз за найкращу чоловічу роль. В Україні на екран був не допущений. Наступний фільм "Мріяти і жити" за сценарієм Івана Миколайчука і Юрія Іллєнка було 42 рази зупинено у виробництві на різних стадіях.

У різні роки було заборонено майже всі проекти Юрія Іллєнка на стадії сценарію. З написаних 42 сценаріїв, лише сім стали фільмами.

До проекту "Молитва за гетьмана Мазепу" Юрій Іллєнко йшов близько третини свого життя. Фільм знято з кінопоказів, заборонено для показу по ТВ, не випущено на відео.

За сорок вісім років роботи в кіно рівно половину був безробітний як кінематографіст. Усе ж став Лауреатом держаної премії імені Шевченка, народним артистом України, академіком АМУ, професором кафедри кінорежисури і кінодраматургії, Почесним Доктором Міжнародної Кадрової Академії.

По материалам:

e-news.com.ua

Во время второй мировой войны у меня пропал без вести дед. Отец, пока был жив, все время искал его. Писал во все инстанции и архивы. Бесполезно, ясное дело. Но я как-то нарыла вот такой сайтик:

Друзьям помогала хоть что-то выяснить о родных.

Может кому-то пригодится этот архив.

http://www.obd-memorial.ru/

Боже мой! Как жалко...

http://www.fontanka.ru/2010/02/08/024/